не удовлетворяющийся ничем имеющимся

ненаситний, неситий, невситимий, (алчный) ненатлий, захланний, (жадный) зажерливий, жаденний, жаднючий, (ненаедчивый) ненаїдний, ненаїсний, (прожорливый) прожерливий, пажерливий, проїсний, (ненажорливый) ненажерливий, ненаже[и]рний. [Очі його ненаситні на багатство (Куліш). В її крові горіла ненаситна жадоба життьової розкоши (Франко). Розпадеться луда на очах ваших неситих (Шевч.). Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели (Шевч.). Чому-ж його злоба несита їсть (Самійл.). О, гадино! моєї муки тобі, несита, ще не досить? (Л. Укр.). Жадоба тая несита: все-б зажер собі (Грінч.). Невситиме бажання (Крим.). Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало (Мирг.). Оцей піп у нас дуже захланний (Кобеляч.). Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі (Г. Барв.). Ненажерливою пам'яттю письменника всичує в себе всю цю картину (Коцюб.). Ненажерливе мусулманське духівництво (Крим.)]. -ная утроба - ненаситна утроба, (глотка, грубо) ненатла (ненажерлива) пелька. -ный человек - ненаситна (невситима) людина, ненажера; срв. Ненажора, Ненасыть.

* * *